?

Log in

No account? Create an account

small_ua


Маленька Україна


Previous Entry Share Next Entry
Пийтерфолво - cело з лунапарком, палацем аграрного міністра та картинною галереєю
Щирий баклажан
pan_baklazhan wrote in small_ua
Originally posted by pan_baklazhan at Виноградівщина архітектурна. Частина 2 - Пийтерфолво
Панський спадок колгоспа-мільйонера

Набагато більше, аніж описаному нещодавно угочанському Соляному дому, пощастило іншій гідній уваги як туристів, так і закарпатців, видатній будівлі Виноградівщині – художній галереї в селі Пийтерфолво (за радянських часів – Петрово). Загалом, це село – явно непересічне навіть на Закарпатті, де неординарних сіл не бракує. Бо в якому ще селі - не те що в області, а й по всій Україні, є власний... луна-парк? В часи радянського дитинства із класом я побував там, каталися на «чортовому колесі» та інших механічних розвагах. Знаючи про сумну долю подібних атракціонів, більшість з яких не пережила важких 90-х, не чекав побачити той луна-парк вцілілим та доглянутим. Щоправда, нині він працює не часто, по святах – але ж живий!

38.03 КБ

А збудували таку розкіш за часів розквіту колгоспу «Прикордонник» (того самого, за кошти якого відновили Турула біля Вилоку на закаті радянської ери), що об´єднав п´ять навколишніх сіл і був потужною агропромисловою корпорацією, або, за тодішнім визначенням, «колгоспом-мільйонером». Неординарний голова колгоспу Андор Біров доклав зусиль і для цієї розваги, і для більш культурного явища – великої картинної галереї. Будучи шестиразовим депутатом Верховної Ради СРСР, він, побувавши в капіталістичному закордонні (в Британії та США!), вирішив піднімати культурний рівень селян і в 1986 році влаштував в тодішному Петрово художню галерею. Для цього запросив на пленер видатних закарпатських художників, які зробили основу майбутньої колекції – намалювали низку портретів місцевих передовиків праці, на яких з інтересом дивилися прості односельчани. Згодом колекція поповнювалася, і наразі вона налічує близько 200 робіт відомих закарпатських митців - Антона Кашшая, Василя Габди, Володимира Приходька, Василя Скакандія, Володимира Микити та інших.

А зберігається ця колекція не будь де, а в справжньому палаці. В 1896 році його збудував під свою резиденцію колишній міністр сільського господарства Австро-Угорщини Ендре Дьордь, член Академії Наук Угорщини, науковець, виходець з Хусту. Окрім здобутків в галузі аграрної економіки, йому в заслугу ставлять розвиток тютюнництва на території сучасного Закарпаття, зкорема, й в Угочі. «Дьордь-каштей» (себто, палац Дьордя) – так і понині місцеві мешканці звуть цю охайну двоповерхову будівлю із баштою - його власник згодом продав місцевому заможному єврею. В 1944 році тут розташувалася прикордонна комендатура, через кілька років вже колишній палац віддали під школу, а в 60-х перетворили на гуртожиток для молодих спеціалістів. За десять років до першого столітнього ювілею палац став картинною галереєю. Пощастило – чого й казати, не всім так судилося, скільки було перетворено на склади, туберкульозні лікарні або й просто розібрано на цеглу. Щоправда, від великого парку практично нічого не залишилось, окрім ділянки землі із ялинками та охайною клумбою.

66.49 КБ

55.10 КБ

56.71 КБ

74.48 КБ


Галерея є другою в області за кількістю зібраних картин, хвалиться її директор Іда Борбель, яка виступила для нас (і виступає для відвідувачів) екскурсоводом. Наразі вона поповнюється за рахунок щорічних пленерів.

34.75 КБ

46.58 КБ

37.21 КБ

38.61 КБ

А колись і навпаки – були втрати. В 2002 році, після пограбування, зникло кілька найціннііших картин, зокрема, роботи Йосипа Бокшая. Нині картини знаходяться під надійною охороною – кошти на сигналізацію, а також на капітальний ремонт палацу, виділили низка благодійних організацій Угорщини. Урочистості з нагоди завершення капремонту відбулися в квітні минулого року, відзначившись виставкою творів скульптора з Мукачева Петера Матла.

В Пийтерфолво я відмітив для себе ще два цікавих будиночка, яким, вочевидь, чимало років.
Цей знаходиться на території луна-парку:

58.96 КБ

А цей - десь у центрі села. Дата на фасаді говорить про 1960 рік, а прикрита іншою табличка щось розповідає про 1944-ий. Та й вигляд в нього пансько-садибний такий... Але жодної інформації про ці дві будівлі не маю - і був би радий поповненню своєї бази архітектурних знань.

73.12 КБ

66.20 КБ

41.00 КБ